Кабінет міністрів змінив критерії отримувачів соціального житла в Україні. На думку уряду, це має зробити житло доступнішим для незахищених верств населення.
Рішення було ухвалено 19 лютого. Воно передбачає зміни до Порядку визначення величини опосередкованої вартості найму (оренди) житла у населеному пункті, затвердженого постановою Кабміну від 23 липня 2008 року №682 “Деякі питання реалізації Закону України “Про житловий фонд соціального призначення”.
Нові будинки не здадуть в експлуатацію без пандусів
Відповідні зміни ініціювали у Міністерстві соціальної політики.
“Особи, які потребують соціального захисту та мають недостатній для купівлі або оренди житла дохід, зможуть бути взяті на соціальний квартирний облік і надалі отримати соціальне житло“, – повідомила міністр соцполітики Юлія Соколовська.
За її словами, основні зміни стосуються громадян, для яких соціальне житло є єдиним місцем проживання та середньомісячний сукупний дохід яких менший за величину опосередкованої вартості найму житла в населеному пункті та прожиткового мінімуму.
Зокрема, новації торкнуться:
- осіб з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб з інвалідністю, у тому числі внаслідок війни;
- реабілітованих осіб та постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; < li>громадян, житло яких визнано непридатним для проживання;
- багатодітних та молодих сімей, учасників бойових дій;
- громадян, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань;
- пенсіонерів та осіб, які втратили працездатність, а також інших вразливих верств населення; ul>
До ухвалення відповідних змін соціальне житло залишалося недоступним через невідповідність норм чинного законодавства вимогам ринку, зазначила Соколовська, а саме:
- середньомісячний сукупний дохід громадян повинен був бути меншим за величину опосередкованої вартості найму житла в гуртожитку та прожиткового мінімуму, тому громадяни за наявності доходу у розмірі мінімальної зарплати або мінімального розміру пенсії не могли бути взятими на соціальний квартирний облік;
- дохід громадян був недостатнім для найму (оренди) квартири або житлового будинку через значну розбіжність у вартості проживання в гуртожитку та в квартирі.